10-12 липня на львівському стадіоні «Скіф» відбувся головний легкоатлетичний старт літнього сезону 2026 року – чемпіонат України серед дорослих та молоді, який зібрав понад 400 учасників із 23 регіонів і міста Києва. Національна першість стала відбірковою до чемпіонату Європи, що пройде з 10 по 16 серпня у Бірмінгемі.

До складу збірної Донецької області на змаганнях увійшли 24 атлети: вихованці Школи вищої спортивної майстерності, Донецького обласного спеціалізованого фахового коледжу спортивного профілю, Обласної комплексної ДЮСШ Донецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» та Донецької обласної ДЮСШ для осіб з інвалідністю.

Усього представники Донеччини здобули 14 нагород (6 золотих, 4 срібні та 4 бронзові) на чемпіонаті України серед дорослих та 7 медалей (4 золоті, 2 срібні, 1 бронзову) серед молоді.

Завдяки потужному виступу у Львові легкоатлети Донецької області посіли друге місце в загальнокомандному заліку, набравши 1620 очок і поступившись лише збірній міста Києва. Крім того, з результатом 930 очок Донеччина стала другою і в окремому рейтингу серед шкіл вищої спортивної майстерності.

На урочисте відкриття змагань завітав начальник управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації Володимир Мицик, який поспілкувався з командою регіону та побажав успішних виступів.

«Попри всі випробування, які переживає Донеччина через російське воєнне вторгнення, спортивна спільнота області продовжує працювати, тренуватися, виховувати молодь і гідно представляти регіон та Україну на всеукраїнській і міжнародній аренах. Це стає можливим завдяки мужності наших захисників і захисниць, підтримці керівництва Донецької області та допомозі партнерів із різних куточків країни. Важливо, що навіть у надзвичайно складних умовах Донецька облдержадміністрація зберігає систему підтримки галузі. Продовжується виплата щомісячних стипендій провідним спортсменам і тренерам, заробітної плати перспективним спортсменам-інструкторам Донецької обласної штатної команди резервного спорту, а також одноразових грошових винагород за високі результати на міжнародній спортивній арені. Упевнений, що завдяки нашій єдності, наполегливості та спільній праці ми й надалі примножуватимемо спортивну славу Донеччини та всієї України», – зазначив Володимир Мицик.

На чемпіонаті України у Львові тріумфальним став виступ молодого спринтера, майстра спорту України Дмитра Єщенка з міста Краматорська. У бігу на 200 м з результатом 21,37 секунд він не залишив шансів суперникам, здобувши перемогу як серед чоловіків, так і серед молоді. Крім того, на дистанції 100 м (10,63 с) він відзначився «золотом» у віковій категорії молодь і «бронзою» серед чоловіків. Обидві дистанції Дмитро пробіг з особистими рекордами.

У секторі з метання диска рівних не було майстру спорту України, атлету з міста Дружківки Михайлу Брудіну. Відправивши диск на 56,59 м, він став кращим і серед дорослих, і серед молоді.

Ще одна представниця міста Дружківки, майстер спорту України Дар’я Дубенець оформила «золотий дубль», перемігши як серед молоді, так і серед дорослих на дистанції 3000 м з перешкодами (10:35,08).

​Дві нагороди до скарбнички збірної Донецької області приніс досвідчений стайєр, майстер спорту України Вадим Лонський, який став чемпіоном України на дистанції 5000 м (14:14,84) та срібним призером на дистанції 1500 м (3:45,62).

​На найвищу сходинку п’єдесталу пошани серед жінок у бігу на 400 м з бар’єрами, показавши час 56,09 с, піднялася Вікторія Ткачук – майстер спорту України міжнародного класу, фіналістка Олімпійських ігор у Токіо, учасниця Олімпіад у Ріо-де-Жанейро та Парижі.

Лідерка змагань у секторі для метання диска Наталія Семенова – майстер спорту України міжнародного класу, учасниця п’яти поспіль Олімпійських ігор з 2004 по 2021 роки – здобула перемогу, відправивши снаряд на 52,91 метри.

​Срібні медалі чемпіонату України вибороли: Гліб Піскунов – у метанні молота (62,70 м), Вікторія Баранівська – у потрійному стрибку (13,29 м).

У метанні диска з результатом 45,77 м Марія Стрєлець відзначилася бронзовою нагородою серед жінок та «сріблом» серед молоді.

Друге місце серед молоді та четверте серед чоловіків посів Валентин Лобода у стрибках із жердиною (5,40 м).

​Бронзові нагороди серед жінок здобули Анна Красуцька у потрійному стрибку (13,25 м) та Римма Філімошкіна у метанні молота (55,91 м).

У бігу на 800 метрів з результатом 1:55.59 серед молоді «бронзою» відзначився Єгор Менчаков.

​Важливі залікові очки команді Донецької області принесли атлети, які зупинилися за крок від п’єдесталу пошани або увійшли до вісімки найсильніших:

– Ігор Гончар посів четверте місце у потрійному стрибку (14,59 м) та став п’ятим у стрибках у довжину (7,06 м);

– Костянтин Оніщенко фінішував четвертим серед молоді та шостим серед дорослих з бігу на 3000 м з перешкодами (9:39,43 хв);

– Валентина Демченко була п’ятою з бігу на 400 м (55,95 с);

– Марія Позднякова посіла п’яте місце з бігу на 400 м з бар’єрами (1:02,76 хв);

– Олександр Дробот став п’ятим серед молоді у штовханні ядра (12,13 м);

– Наталія Урсуленко показала п’ятий результат у штовханні ядра (12,90 м) та шостий у метанні диска (39,67 м);

– Руслан Наумов фінішував шостим на дистанції 5000 м (14:37,43 хв).

– Олександр Сосновенко після важкої травми вийшов на старт 100 м, дійшовши до фіналу з восьмим результатом.

Наприкінці третього загального дня видовищними були фінали в естафетах 4х100 м та 4х400 м.

Так, на дистанції 4х400 м жіноча команда Донецької області, до якої увійшли Вікторія Ткачук, Валентина Демченко, Оксана Долинчук та Марія Позднякова, здобула срібну нагороду з результатом 3:45,95.

Шосте місце посіла чоловіча естафетна команда 4х100 м у складі Олександра Сосновенка, Дмитра Єщенка, Дмитра Голуба та Валентина Лободи.

Сьомою була чоловіча естафетна команда 4х400 м у складі Дмитра Голуба, Єгора Менчакова, Руслана Наумова та Вадима Лонського.

Підготували спортсменів тренери Тетяна Серорез, Костянтин Степанцов, Юрій Брудін, Михайло Марченко, Олександр Черняєв, Олена Чумак, Анатолій Чумак, Ольга Семенова, Олексій Семенов, Єгор Жуков, Едуард Піскунов, Наталя Василенко, Микита Кадацький, Юрій Кузьменко, Юрій Ревенко, В’ячеслав Понька, Тетяна Ольхова та Ольга Лук’янова.

Світлини – Олександра Залевського, Федерації легкої атлетики України та надані спортсменами і тренерами

4-5 серпня на Іграх XXXIII Олімпіади в Парижі в легкоатлетичних змаганнях на дистанції 400 метрів з бар’єрами Донецьку область у складі збірної України представила Вікторія Ткачук – атлетка Школи вищої спортивної майстерності Донеччини.

Вікторія в кваліфікації показала час 58 хвилин 10 секунд, що не дозволив їй автоматично вийти у півфінал, але дав право виступити у втішному раунді. На жаль, наступного дня спортсменці не вдалося покращити свій результат.

Відзначимо, що більшу частину сезону 2024 року Вікторія вимушено пропустила через травму – так, вона не взяла участь у чемпіонаті Європи в Римі та чемпіонаті України у Львові.

Після завершення виступу на Олімпійських іграх у Парижі Ткачук дала ексклюзивний коментар для «Суспільне Спорт», у якому розповіла про те, що вже не братиме участі в турнірах у 2024 році. За словами спортсменки, вона має намір зосередитися на лікуванні травм і доти повертатися до змагань не планує:

«100%, поки повністю не відновлюся, я не повернуся до тренувань. Напевно, моя наполегливість завадила також декілька місяців тому взяти відповідальність та не вестися на різні провокації, що були. Зараз я точно хочу гарно обстежити свою ногу, поперек, пройти МРТ, УЗД. Просто не спрацювала нога. Функціонально я не можу використовувати праву ногу. Зараз я прикладаю лід, щоб зменшити трішки запалення. Піду до лікаря і буду розмовляти.

Хоча я вирішила проблему із сідничним нервом, який давав складнощі нозі, зв’язки і м’язи, які постраждали внаслідок того, що намагалася змагатися через біль, завадили показати мені навіть ті секунди, на які готова функціонально. Робила тренування і точно знаю, що це не ті секунди, які я можу показати. Звісно, я б не ризикувала здоров’ям, якби не знала, що зробила певну частину роботу.

На жаль, результат такий, але я хочу подякувати за таку змогу. Виборола цю ліцензію, пробігла від початку до кінця, зробила все, що можу. І хочу також звернутися до людей, що виливають, на жаль, багато гейту на спортсменів, які не знають всієї дороги. Кожен спортсмен робить все від себе належне, виходить на доріжку, змагаючись не лише з суперниками, але й обставинами, які навколо».

Олімпійські ігри-2024 стали для Вікторії Ткачук третіми в кар’єрі – дебютувала вона у Ріо-де-Жанейро в 2016 році, де дійшла до півфіналу, а вдруге випробувала себе на олімпійському рівні в Токіо у 2021-му, посівши у фіналі 6 місце з результатом 53,79 секунд (тодішнім особистим рекордом). Вікторія – майстер спорту України міжнародного класу, у 2022 році вона здобула «срібло» чемпіонату Європи.

Світлини – Національний олімпійський комітет України

Ukraine’s Viktoriya Tkachuk reacts after competing in the women’s 400m hurdles heat of the athletics event at the Paris 2024 Olympic Games at Stade de France in Saint-Denis, north of Paris, on August 4, 2024. (Photo by JEWEL SAMAD/AFP via Getty Images)

4 серпня на Іграх XXXIII Олімпіади в Парижі стартували легкоатлетичні змагання на дистанції 400 метрів з бар’єрами – п’ять кваліфікаційних забігів зібрали 40 спортсменок.

У складі збірної команди України представницею Донецької області в цій дисципліні є Вікторія Ткачук – атлетка Школи вищої спортивної майстерності Донеччини.

Вікторія в кваліфікації показала час 58 хвилин 10 секунд, що не дозволив їй автоматично вийти у півфінал, але дає право виступити у втішному раунді, що відбудеться 5 серпня (початок об 11:50 за Києвом). Перші дві спортсменки в кожному з трьох втішних забігів отримають додаткові перепустки до півфінальної стадії змагань.

Відзначимо, що більшу частину сезону 2024 року Вікторія вимушено пропустила через травму – так, вона не взяла участь у чемпіонаті Європи в Римі та чемпіонаті України у Львові. Їй вдалося повернутися до тренувальної роботи лише напередодні Ігор у Парижі.

«Я два місяці не могла повністю використовувати праву ногу. Нерв, не відбувалося скорочення м’язів – не можу це технічно пояснити. Зверталася до великої кількості лікарів та фізіотерапевтів, кожен намагався виконати свою справу якнайкраще. Не могла робити крок повністю, підставляла праву ногу, а вона у мене поштовхова, нею я контролюю, скільки кроків роблю, як відштовхуюся. Навіть при ходьбі було складно: не могла рівномірно ходити навіть. Не кажучи вже про бар’єри, штангу, силові навантаження якісь, – сказала Ткачук у ексклюзивному коментарі для «Суспільне Спорт», офіційного транслятора Ігор XXXIII Олімпіади в України.

– Останні кілька місяців у мене були випробовування, і лише люди поруч мене витягували звідти. Не можу сказати, скільки разів відштовхувалася від дна, лише думки про те, як здатися. Але моя армія підтримки мене повертала. Я очікувала, що буде не найкращий результат, хвилювалася. І це, мабуть, найгірший результат, який я показала. Але я рада, що пробігла дистанцію без болю. Понад два місяці я прокидалася і тренувалася через біль. Це не виправдання, але я зробила все, що могла. І дякую людям, які мене підтримують, лише завдяки їм я зараз тут.

Втішний забіг? Це ще один шанс, щоб вийти на олімпійський стадіон. Мені написали багато повідомлень і друзі, і близькі, і в соціальних мережах багато іноземних спортсменів. Дехто знає ситуацію і вони кажуть, що для мене буде вже перемогою, якщо я вийду на стартову лінію та пробіжу дистанцію. Як ніколи, зараз я розумію, що участь на Олімпійських іграх – це також дуже важливо. Як кажуть, важлива не лише перемога, але й воля до перемоги. А тут ми проявляємо свою жагу до перемоги, перемоги над собою.

На змаганнях ми стартуємо всі з однієї лінії, але у підготовці кожен атлет починає з різними рівнями, обставинами, перешкодами. Наш шлях не менш важливий, ніж дистанція на стадіоні. Звісно, мені дійсно соромно за такі секунди. Розумію, що це далеко не мій результат, не мій рівень. Але я щаслива, що пробігла без болю свою дистанцію. І якби я вирішила цю ситуацію раніше, змогла б повернути свою фізичну форму на той рівень, щоб я була конкурентоздатною».

Олімпійські ігри-2024 є для Вікторії Ткачук третіми в кар’єрі – дебютувала вона у Ріо-де-Жанейро в 2016 році, де дійшла до півфіналу, а вдруге випробувала себе на олімпійському рівні в Токіо, посівши у фіналі 6 місце з результатом 53,79 секунд (тодішнім особистим рекордом). Вікторія – майстер спорту України міжнародного класу, у 2022 році вона здобула «срібло» чемпіонату Європи.

Світлини – Getty Images / Jewel Samad, Національний олімпійський комітет України та скріншоти трансляції «Суспільне спорт»

26 липня в столиці Франції відбудеться урочисте відкриття Ігор XXXIII Олімпіади, що триватимуть до 11 серпня. Але в деяких видах спорту змагання розпочнуться раніше – зокрема, 24 липня свій перший матч на груповому етапі зіграє футбольна команда України.

Загалом до складу української олімпійської збірної на Ігри в Парижі увійшло 140 спортсменів і спортсменок – під гаслом «The Will to Win» («Воля до перемоги») вони виступлять у 26 дисциплінах.

Донецька область у Франції буде представлена в 4 видах спорту: легкій атлетиці, велоспорті (шосе), боротьбі вільній та футболі.

Першими змагатимуться футболісти – 24 липня о 20:00 за київським часом свій дебютний матч на Олімпійських іграх збірна України зіграє в Ліоні з представниками Іраку. У складі української команди від Донеччини виступлять Дмитро Криськів та Олег Очеретько. Другу зустріч у групі В наші спортсмени проведуть зі збірною Марокко – 27 липня о 18:00 у Сент-Етьєні. У третьому поєдинку суперником українців буде команда Аргентини – 30 липня о 18:00 у Ліоні.

Зазначимо, що дві найкращі футбольні команди групи В у чвертьфіналі 2 серпня вийдуть на лідерів групи А, представниками якої є Франція, США, Гвінея та Нова Зеландія. 5 серпня пройдуть півфінали, 8 серпня – матч за «бронзу», 9 серпня – фінал.

Школу вищої спортивної майстерності Донецької області на Іграх XXXIII Олімпіади в Парижі представлять три спортсмени: для легкоатлетки Вікторії Ткачук та борця вільного стилю Олександра Хоцянівського ці олімпійські змагання стануть вже третіми в кар’єрі, а для велосипедиста Анатолія Будяка – другими.

3 серпня в груповій велогонці на шосе, що стартує о 12:00 за Києвом, виступить Анатолій Будяк.

Вікторія Ткачук розпочне змагання на 400 м з бар’єрами 4 серпня з кваліфікаційних забігів, що стартують о 13:35 за київським часом. 5 серпня об 11:50 у зазначеній легкоатлетичній дисципліні відбудуться втішні забіги, 6 серпня о 21:07 – півфінали, 8 серпня о 22:25 – фінал.

Олександр Хоцянівський виступить 9 серпня в змаганнях з вільної боротьби у ваговій категорії 125 кг, що розпочнуться зі стадії 1/8 фіналу о 12:30 за Києвом. Цього ж дня пройдуть 1/4 фіналу (13:50) та півфінал (19:35), а 10 серпня – втішні сутички (12:00), «бронзовий» фінал (21:05) і «золотий» фінал (21:30).

Пряма трансляція Олімпійських ігор в Україні відбуватиметься ексклюзивно на телеканалі Суспільне Спорт, місцевих телеканалах Суспільного (Суспільне Донбас, Суспільне Київ тощо) та диджитал-платформі Суспільне Спорт. Щоденно будуть виходити інформаційно-аналітичні студії про Ігри-2024.

На Іграх XXXIII Олімпіади в столиці Франції Донецька область у складі збірної України, до якої загалом увійшло 140 спортсменів і спортсменок, буде представлена в 4 видах спорту: легкій атлетиці, велоспорті (шосе), боротьбі вільній та футболі.

Олімпійські ігри у Парижі стануть уже третіми в кар’єрі провідної легкоатлетки Донеччини Вікторії Ткачук, яка найбільші досягнення має в дисципліні 400 метрів з бар’єрами.

Вікторія народилася 8 листопада 1994 року в селі Пліщин Хмельницької області.

Спортивну кар’єру почала у 2006-му в КДЮСШ міста Нетішин Хмельницької області, де її першим тренером був Олександр Краснов.

У 2011 році переїхала до Донецька, де в 2014-му закінчила Донецьке вище училище олімпійського резерву ім. С. Бубки (сьогодні це Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю ім. С. Бубки).

З 2012 року по сьогодні Вікторія Ткачук представляє Школу вищої спортивної майстерності Донецької області. Її наставницею є заслужений тренер України Олена Чумак.

Спортивне звання: майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики.

Спортивні досягнення:

2015 – бронзова призерка командного чемпіонату Європи в естафетному бігу 4х400 м, учасниця чемпіонату світу та чемпіонату Європи серед молоді;

2016 – учасниця Ігор XXXI Олімпіади в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), де в бігу на 400 метрів з бар’єрами дійшла до півфіналу;

2017 – учасниця чемпіонату світу в Лондоні (Велика Британія);

2018 – фіналістка чемпіонату Європи в Берліні (Німеччина);

2021 – фіналістка Ігор XXXII Олімпіади в Токіо (Японія): у бігу на 400 м з бар’єрами Вікторія посіла 6 місце з результатом 53,79 секунд; бронзова призерка етапу Діамантової Ліги в Осло (Норвегія);

2022 – срібна призерка чемпіонату Європи в Мюнхені (Німеччина), срібна призерка етапу Діамантової Ліги в Бірмінгемі (Велика Британія), учасниця чемпіонату світу в Юджині (США);

2023 – переможниця командного чемпіонату Європи (ІІ дивізіон) у Польщі, учасниця чемпіонату світу в Будапешті (Угорщина).

Олімпійський норматив для участі в Іграх XXXIII Олімпіади Вікторія виконала 23 липня 2023 року на етапі змагань «Діамантова ліга» в Лондоні (Велика Британія), де пробігла 400 м з/б з часом 54,25 с.

♦ На Іграх у Парижі (Франція) Ткачук розпочне виступи 4 серпня з кваліфікаційних забігів на 400 м з бар’єрами, що стартують о 12:35 за місцевим часом (о 13:35 за Києвом).

31 січня в Києві 8 військовослужбовців України протестували сучасні спортивні протези, отримані завдяки програмі U+ System за підтримки компанії Unilever та в партнерстві з Благодійним фондом «КОЛО».

За сприяння Донецького регіонального центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» та Школи вищої спортивної майстерності Донецької області на захід завітала Вікторія Ткачук – майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, срібна призерка чемпіонату Європи 2022 року з бігу на 400 м з бар’єрами, учасниця Олімпійських ігор 2016 року, фіналістка Олімпійських ігор-2020, володарка ліцензії на участь у Олімпійських іграх-2024.

Вікторія провела для військовослужбовців тренування з елементами легкої атлетики, що дало можливість кожному воїну випробувати функціональність сучасних протезів.

Бігові протези (Running blade) та повсякденні силові (Forever foot) мають на меті допомогти військовослужбовцям знову почати бігати, продовжити службу або просто активно проводити час зі своєю родиною.

Низький уклін українським захисникам за їхні силу духу, мужність і героїзм!

Провідна легкоатлетка Школи вищої спортивної майстерності Донецької області Вікторія Ткачук стала героїнею проєкту «Спорт проти війни», в якому 1+1 media розповідає історії українських спортсменів у контексті війни в Україні.

В ексклюзивному інтерв’ю спортсменка розповіла: як підтримує зв’язок з братом, який захищає нашу країну, що сказала Томасу Баху під час зустрічі та що думає про допуск представників країни-агресора до міжнародних змагань. Окрему увагу приділили підготовці Вікторії до Олімпійських ігор у Парижі.

Як ви дізнались про вторгнення рф на наші землі? Якими були ваші перші дії 24 лютого?

На момент початку повномасштабної війни я була на тренувальних зборах у Португалії. 24 лютого масажист, який теж був на зборах, розбудив мене гуркотом у двері та сказав, що почалась війна. Хочу зазначити, що напередодні, ввечері, атмосфера вже була доволі стресова – ми розмовляли про те, чи може все ж таки щось початись. Але, звичайно, ніхто не хотів вірити в це.

Переживати початок війни за кордоном було важко, особливо тому, що мої рідні на той момент знаходились в Київській області й з кожною годиною все ближче наступали російські війська. Хоч і була в повній безпеці, але не відривалась від новин, постійно читала про те, що зараз відбувається в Україні, підтримувала зв’язок з рідними.

В перші дні війни мені навіть було дивно виходити на вулицю і дивитись, як люди гуляють і п’ють каву. Коли змусила себе вийти ненадовго до океану, то просто сиділа і плакала. Пам’ятаю, що повз проходили дві атлетки з Франції, побачили, що я плачу, та подарували мені браслет в підтримку. Це був дуже приємний жест від них. Приблизно на таких емоціях і пройшов перший тиждень повномасштабного вторгнення. Я просто залишалася на місці й чекала, поки мені дадуть наступні вказівки. Згодом полетіла до друзів в Туреччину, там мені морально було трохи легше. Звичайно, що у мене були думки поїхати в Україну якнайшвидше і вивезти батьків, але мені не дозволили це зробити.

Як взагалі переживати війну на відстані? Як вплинуло на ваш стан усвідомлення того, що ви знаходитесь в безпеці у той час, як ваші рідні та знайомі перебувають в Україні?

Це дуже вплинуло на мене з фізичної точки зору. Якщо за день до повномасштабного вторгнення я робила своє звичне тренування і все було чудово, то перші кілька днів після 24 лютого, змусивши себе щось зробити, помітила, що мої фізичні властивості було втрачено і в мене нічого не вийшло. Певні вправи не могла ніяк зробити – якщо до цього могла щось виконувати на 100%, то на початку вторгнення навіть на 50% не змогла це виконати. Це все через емоційний стан. Мені здається, що я б себе краще почувала, якби на той момент знаходилась в Україні з рідними, ніж одна за кордоном.

В Україну вже повернулась наприкінці березня. Змогла побачити своїх рідних і це було дуже важливо для мого ментального здоров’я.

Нам відомо, що один з ваших братів зараз знаходиться на фронті та захищає нашу країну. Як це впливає на ваш емоційний стан?

Мене може «накривати хвилями». Іноді буває дуже важко, іноді все нормально. Буває, коли я підбадьорюю брата, а буває, коли він – мене. Тобто, це залежить від різних ситуацій. Звичайно, що я намагаюсь не перебувати в постійному стресі, бо розумію, що від цього краще не стане.

На щастя, мені вдається підтримувати постійний зв’язок з братом. Але, звичайно, буває, що ми можемо декілька днів не спілкуватись через те, що він перебуває на завданні чи переїжджає з одного місця в інше.

До приходу терористів на наші землі, до 2014 року, ви навчалися в Донецькому вищому училищі олімпійського резерву і зараз ви представляєте Школу вищої майстерності Донецької області. Загалом, які спогади у вас лишились про цей період навчання на Донеччині?

Донецька область виростила мене як спортсменку, адже всі мої основні змагання почались саме тоді, коли почала представляти регіон на спортивній арені.

У Донецьк переїхала після 10 класу. В мене тоді були ідеальні умови для того, щоб тренуватись та показувати гарний результат. Постійно знаходилась в середовищі, де багато спортсменів, які надихали своїми перемогами. Від самого міста і від того часу в мене залишились тільки приємні спогади.

У 2024 році відбудуться літні Олімпійські ігри в Парижі, на які ви вже отримали ліцензію. Це буде не перша Олімпіада в вашому житті, однак, можливо, вона відчуватиметься для вас по-особливому? Як велика війна впливає на ваше ставлення до Олімпійських ігор?

Коли повернулась зі своїх перших Олімпійських ігор у 2016 році, в мене було відчуття, ніби моє життя поділилось на «до» і «після», тому що те, про що я мріяла, здійснилось. Потім, на наступній Олімпіаді в 2021 році, я вже ставила собі вищі цілі та завдання, які успішно виконала. Щодо Олімпійських ігор в Парижі 2024 року, то в мене так само будуть вже більші плани, хочу там максимально реалізуватися і це додає як хвилювання, так і мотивації. Я розумію, що це буде третя Олімпіада в моєму житті, в мене вже є досвід, є розуміння того, що і як потрібно робити. Для цього багато й наполегливо працюю, тому сподіваюсь, що це будуть найкращі змагання в моєму житті.

Зараз відчуваю ще й велику відповідальність за те, що буду представляти Україну на такій великій спортивній арені та в такий нелегкий для країни час. Спорт – це теж частина іміджу країни, дуже рада, що у нас буде можливість заявити про Україну на таких масштабних змаганнях.

Що ви взагалі думаєте про допуск представників країни-агресора до міжнародних змагань, зокрема до Олімпіади? Чому спорт не може бути поза політикою? Чому важливо росіян не допускати на міжнародну спортивну арену?

Ті речі, які для нас здаються очевидними, на жаль, люди з інших країн не розуміють. І нам потрібно постійно про це говорити, нагадувати, що заборона участі в змаганнях для росіян і білорусів – це ніби додаткова санкція для цих двох країн. Вони руйнують нашу інфраструктуру, вбивають наших людей, знищують перспективи для дітей, а потім спортсмени будуть їхати на змагання і представляти росію, як яку країну?! Як країну терористів?!

Категорично проти росії і білорусі на змаганнях, навіть в нейтральному статусі, тому що це неможливо. Спорт не може бути поза політикою і ми є прямими представниками на міжнародній арені.

У межах етапу Діамантової Ліги в Лозанні вам вдалося зустрітись з Президентом МОК Томасом Бахом, з яким ви спілкувались про відсторонення росіян від Олімпіади. Розкажіть детальніше про цю зустріч. Чи була вона корисною? Що вдалось обговорити і до яких висновків прийти?

Першочергово я сказала Томасу Баху, що не потрібно допускати росіян до змагань, що ми добре знаємо їх менталітет і те, як вони будуть використовувати ці змагання у якості пропаганди. Намагалась довести, що російські спортсмени теж причетні до війни, навіть якщо вони просто мовчать, то вони таким чином підтримують дії своєї країни. Вони мали можливість висловити свою позицію давно, якщо вони досі цього не зробили, то вони цього і не зроблять, тому допускати навіть під нейтральним прапором тих, хто просто мовчав і не проявляв ніяк свою непричетність до війни, – це дуже неправильно, як на мене.

Під час розмови наголошувала йому на цьому та намагалась донести свою точку зору. Томас Бах у відповідь говорив свою думку з цього приводу, казав про те, як можна знайти нейтральність в цьому.

Які особистісні трансформації відбулись з вами від початку великої війни?

Стала сильнішою. Ситуації, які могли б мене розбити, навпаки загартували. Зокрема, війна мене зробила більше впевненою в собі, як в особистості. До цього не думала, що зможу впоратися з деякими ситуаціями, які колись в мене викликали розгубленість та страх, а зараз впевнено їх долаю.

Яким уявляєте день Перемоги? Що мрієте зробити в цей день?

Ще на початку великої війни, коли вперше була так довго за кордоном, сказала собі: «Хочу скоріше повернутись в Україну, щоб, коли буде Перемога, то я цього не пропустила, хочеться бути в цей день вдома». Тоді якраз був період, коли всі ось-ось очікували на Перемогу. Уявляла собі, що це буде щось схоже на святкування Дня незалежності. Але зараз я розумію, що мені вже все одно, яким буде цей день, для мене головне, щоб він якнайскоріше настав.

Треба буде готовим, що Перемога не принесе нам полегшення, тому що ми вже дуже велику ціну платимо за це, ми втрачаємо багато людей, які могли б будувати гарне майбутнє для нашої країни. І до цієї думки неможливо звикнути. Тому зараз нам просто треба не нехтувати тими можливостями, які перед нам відкриваються. Потрібно працювати задля Перемоги, кожен сам від себе має робити все можливе.

Джерело: 1+1 media

Регіональний олімпійський осередок Донеччини 6 грудня провів захід у рамках Всеукраїнського проєкту серед дітей та молоді #DolikeOlympians, ініціатором якого є Національний олімпійський комітет.

У режимі онлайн 33 учні загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 Покровської міської ради зустрілися з провідною легкоатлеткою Школи вищої спортивної майстерності Донецької області Вікторією Ткачук – майстром спорту України міжнародного класу, срібною призеркою чемпіонату Європи 2022 року з бігу на 400 м з бар’єрами, учасницею Олімпійських ігор 2016 року, фіналісткою Олімпійських ігор-2020, володаркою ліцензії на участь у Олімпійських іграх-2024.

Вікторія в спілкуванні з дітьми охоче розповіла про свої перші кроки в спорті та найвищі здобутки на міжнародній арені, про відносини з батьками, про те, як вчилась у школі, та що її мотивує на нові досягнення, поділилася власним досвідом, як досягати поставлених цілей. Хлопці й дівчата отримали від багаторазової чемпіонки та рекордсменки України цікаву інформацію про історію, символи Олімпійських ігор та олімпійські цінності, якими є повага, дружба, натхнення, рівність, досконалість, сміливість, завзятість.

Титулована спортсменка разом із вчителькою фізичної культури Покровської ЗОШ №2 Юлією Сухомлиновою також подарували школярам заряд енергії та бадьорості, провівши запальну руханку та спортивно-патріотичний челендж до Дня Збройних Сил України.

Під час теплого спілкування з дітьми Вікторія Ткачук наголосила, що регулярні заняття фізичною активністю та здоровий спосіб життя є запорукою міцного здоров’я й гарного самопочуття, побажавши малечі якомога більше радісних миттєвостей.

До заходу також долучилися: представниця Відділення НОК України в Донецькій області Каріна Ваноян, директорка Покровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Тетяна Попова та її заступниця Валентина Макогон, вчитель фізичної культури цього закладу Наталія Дереча.

Відзначимо, що головною метою проєкту #DolikeOlympians є сприяння здоровому та активному способу життя, популяризація видів спорту, фізичної культури та олімпійської освіти серед дітей та молоді.

10 листопада в київському манежі ШВСМ провела тренування та поспілкувалася з юними атлетами Вікторія Ткачук – майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, вихованка Школи вищої спортивної майстерності Донецької області, яка в бігу на 400 м з бар’єрами є срібною призеркою чемпіонату Європи-2022, фіналісткою Олімпійських ігор-2020.

На майстер-клас завітали спортсмени від третього юнацького розряду до кандидатів у майстри спорту.

Вікторія розповіла хлопцям і дівчатам про початок легкоатлетичної карʼєри, про труднощі, з якими їй довелося зіткнутися на своєму шляху, про особливості тренувань у професійному спорті, зокрема, харчування, пріоритети, необхідність побудови особистого бренду.

«Спорт розвиває не тільки фізичну форму, а й формує нас як особистостей. Адже на шляху кожного спортсмена, незалежно від віку, є і буде багато перешкод, які потрібно подолати, щоб дійти до вершини. Моя думка така: якщо ми довго перебуватимемо в комфортному середовищі, ми не зможемо зростати», – зауважила Ткачук.

Після спілкування, яке традиційно включало цікаві питання і відповіді, легкоатлетка Донеччини провела для учасників майстер-класу коротке тренування, показавши безліч спеціальних вправ на швидкість, техніку та реакцію.

Завершився захід фотосесію з титулованою спортсменкою.

Відзначимо, що Вікторія Ткачук почала спортивну кар’єру в 2006 році в КДЮСШ міста Нетішин Хмельницької області. У 2011 році переїхала до Донецька, де в 2014-му Ткачук закінчила Донецьке вище училище олімпійського резерву ім. С. Бубки (сьогодні це Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю ім. С. Бубки), з 2012 року представляє Школу вищої спортивної майстерності Донецької області.

Ткачук є багаторазовою чемпіонкою України, бронзовою призеркою командного чемпіонату Європи 2015 року, срібною призеркою чемпіонату Європи 2022 року. На етапах Діамантової ліги Вікторія має в активі «срібло» 2022 року, «бронзу» 2021 року. Вона є учасницею Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), фіналісткою Олімпійських ігор, що пройшли в 2021 році в Токіо (Японія), а також здобула ліцензію на участь у Олімпійських іграх, які мають відбутися в 2024 році в Парижі (Франція).

Світлини – Ольга Дехтяр / Жорстка атлетика

З 28 по 30 липня в місті Луцьк відбувся чемпіонат України з легкої атлетики серед дорослих – участь у головному старті сезону з цього виду спорту взяли 427 спортсменів.

Збірну команду Донеччини на змаганнях представили 24 атлети – вихованці Школи вищої спортивної майстерності та Донецького обласного спеціалізованого фахового коледжу спортивного профілю ім. С.Бубки. У їх активі виявилося 16 нагород у різних дисциплінах (4 золоті, 5 срібних, 7 бронзових), що дозволило Донецькій області посісти 2 місце в командному заліку.

Маючи 1895 очок, спортсмени Донецької області поступилися тільки збірній Києва (2430), при цьому випередивши суперників із 23 регіонів, зокрема, потужні команди Дніпропетровської області (1825) і Харківської області (1503).

Також на другій сходинці в заліку серед ШВСМ регіонів України з результатом 1150 очок опинилася Школа вищої спортивної майстерності Донецької області. Першою тут була Київська міська ШВСМ (1500), третьою – ШВСМ з легкої атлетики м. Харків (1120).

«Золото» чемпіонату України вибороли атлети Донеччини:

– Вадим Лонський – у бігу на 1500 м (3:41.25 хв.);
– Вікторія Калюжна – у бігу на 5000 м (15:50.91 хв.);
– Артем Коноваленко – у потрійному стрибку (15,87 м);
– Вікторія Ткачук, Валентина Демченко, Олена Радюк-Кючук, Кристина Юрчук – у естафетній команді 4х100 м серед жінок (46,42 с).

Срібними медалями відзначилися:

– Анна Красуцька – у потрійному стрибку (13,80 м);
– Марина Немченко – у бігу на 5000 м (16:06.40 хв.);
– Сергій Смелик – у бігу на 200 м (21,25 с);
– Вікторія Ткачук – у бігу на 200 м (23,68 с);
– Марія Стрєлець – у метанні диска (42,75 м).

Бронзовими призерами стали:

– Гліб Піскунов – у метанні молота (70,17 м);
– Юлія Чумаченко – у стрибках у висоту (1,89 м);
– Кристина Юрчук – у бігу на 100 м з бар’єрами (13,77 с);
– Олена Радюк-Кючук – у бігу на 100 м (11,88 с) та в бігу на 200 м (23,88 с);
– Марія Позднякова (Миколенко) – у бігу на 400 м з/б (58,33 с);
– Вікторія Баранівська – у потрійному стрибку (13,53 м), уперше виконавши норматив майстра спорту України).

До топ-6, додавши залікові бали до рейтингу команди Донеччини, увійшли:

– Оксана Долинчук – 4 місце в бігу на 800 м (2:10.11 хв.);
– Валентин Лобода – 4 місце в стрибках з жердиною (4,60 м);
– Руслан Наумов – 4 місце в бігу на 3000 м з перешкодами (9:24.61 хв.);
– Євген Кузнєцов – 4 місце в бігу на 800 м (1:50.31 хв.);
– Ігор Гончар – 5 місце в стрибках у довжину (7,41 м);
– Олександр Сосновенко – 5 місце в бігу на 100 м (10,81 с);
– Валентина Демченко – 6 місце в бігу на 400 м (55,93 с);
– Костянтин Оніщенко – 6 місце в бігу на 3000 м з/п (9:50.25 хв.).

Світлини: Дмитро Путінцев, Олександр Залевський, Денис Макарчук (для Федерації легкої атлетики України)