Олімпійські ігри в Токіо

2020-06-23

Руслан Дмитренко: Я обов’язково повернусь у великий спорт

Три місяці тому в житті майстра спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, вихованця школи вищої спортивної майстерності Донецької області Руслана Дмитренка трапилося складне випробування – через численні травми, отримані в ДТП, йому довелося на певний час забути про звичний тренувальний режим та заново навчитися ходити. Сьогодні спортсмен тиждень за тижнем відзначає покращення самопочуття та з оптимізмом дивиться в майбутнє. Як проходить його відновлення на базі обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру в місті Бахмут, Руслан повідомив пресслужбі управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації та школи вищої спортивної майстерності регіону.

– Чому обрали місто Бахмут і скільки часу плануєте тут перебувати?

– Мені пропонували реабілітаційні центри і в Києві, і в Харкові, але я обрав Донецьку область, за яку виступаю, а саме – обласний лікарсько-фізкультурний диспансер в місті Бахмут, де створено дуже гарні умови для необхідного відновлення. Тут я перебуваю з 20 травня, тобто вже місяць, і планую провести як мінімум стільки ж часу. А далі подивимось – найкраще рішення прийме головний лікар диспансеру Антон Вадимович Діденко, який координує мої процедури. Можу сказати, що спеціальних медичних апаратів у Бахмуті безліч – за весь час перебування я всі їх ще не пройшов. І це пов’язано з черговістю – спочатку були одні, наразі другі, ще будуть зовсім інші.

– Поділіться своїм нинішнім розпорядком дня.

– На 9-ту годину ранку я приходжу до диспансеру, який зараз розміщується на базі стадіону «Металург». Починаю з процедур – міостимуляція, потім лімфодренаж, лазер. Це займає близько 2 годин, і навантаження в основному припадає на ноги. Після цього близько години займаюся в тренажерному залі. Далі черга переходить до масажу і також виконання деяких вправ. Потім барокамера. Це знову займає близько 2 годин. Далі йду в кабінет фізпроцедур, де завершальний для мене етап – кріо для п’яти. Це закінчується в проміжок між 15:00 та 16:00. Крім того, прийшовши на квартиру, яку я орендую на відстані до 1 км від стадіону, обкладаюсь купою льоду. І так кожен день, крім суботи та неділі. Вільний час проводжу в міському парку із сім’єю, яка знаходиться зі мною поруч, і це дуже сильно допомагає.

– Як зараз себе почуваєте? Що можете сказати про свій прогрес?

– Сюди я приїхав із двома милицями, був спеціальний чобіт для п’яти. Наразі залишилися тільки бандаж і палиця для опори під руку. Після операції, яка була 13 квітня, хірург сказав мені, що через 2 місяці я зможу наступати на п’яту. Так і сталося – ось закінчився тиждень, як я ходжу в кросівках. Потихеньку пересуваюся – звичайно, радіус переміщення зменшився, адже з милицями я міг по 3 км за раз наганяти! Мій сьогоднішній маршрут – від квартири до диспансеру і назад. Місяць необхідно походити без навантажень на п’яту, а подальші рекомендації будуть давати лікарі, ґрунтуючись на відповідній реакції мого організму.

Скинув милиці, ходжу на своїх ногах – це вже дуже великий плюс! Щотижня відбувається якийсь позитивний момент, і тому відчуваю себе все краще і краще. Коли починав робити тут вправи, було важкувато, мене всього «тіпало», а зараз виходить добре, впевнено, навіть із найжорсткішими спортивними гумками. М’язи зміцнюються – я сам можу бачити, як вони поступово відновлюються, приходять у форму. Не так швидко, як хотілося б, але тим не менше.

Після повернення до Борисполя, де я мешкаю, можливо, зроблю якийсь відпочинок, зменшу навантаження, додам щось нове. Але в Бахмут все одно ще приїду – за 2-3 місяці відновлення не може бути завершено.

– Яке буде послання від майстра спорту України міжнародного класу Руслана Дмитренка для всіх, хто стежить за ним і щиро вболіває?

– У першу чергу, дякую кожному, хто мене підтримує весь цей час. Із дня ДТП, в принципі, у мене телефон ніколи не замовкає. Всі дзвонять, у тому числі партнери по збірній, цікавляться самопочуттям, підбадьорюють.

Стовідсотково можу запевнити всіх, що я повернуся у великий професійний спорт. Налаштований ще показати себе, тому що на такій ноті не хочеться закінчувати свою спортивну кар’єру. Виступити на чемпіонаті України – це по-любому, і не на одному! Було б чудово потрапити на Олімпійські ігри, які пройдуть влітку 2021 року, але це залежить від дуже багатьох обставин.

 

Довідково

Дмитренко Руслан Григорович народився 22 березня 1986 року в с. Кірове Бориспільського району Київської області. Закінчив Броварське вище училище фізичної культури, Національний університет фізичного виховання і спорту України. У 2008 році в місті Донецьк Дмитренко розпочав роботу з тренером Денисом Юрійовичем Тобіасом, який досі залишається його особистим наставником.

Руслан Дмитренко – майстер спорту України міжнародного класу, який спеціалізується в спортивній ходьбі на 20 км. Є володарем Кубка світу 2014 року, дворазовим срібним призером Всесвітньої Універсіади 2013 року, бронзовим призером чемпіонату Європи 2014 року, учасником Олімпійських ігор 2012 та 2016 років.

Поділитися

теги: >

Наші партнери